розташовувати в певному порядку

1) доводити до ладу, упорядковувати

2) розташовувати (в певному порядку); систематизувати; класифікувати

3) домовлятися, приходити до згоди, умовлятися

4) улагоджувати (суперечку), урегулювати

5) вживати заходів, підготовляти (для — for)

6) пристосовувати; переробляти

7) муз. аранжувати

8) військ. вишиковувати

9) тех. монтувати; установлювати, закріпляти (на верстаті)

* * *

1) упорядковувати; розташовувати в певному порядку, систематизувати, класифікувати

2) умовлятися, домовлятися, приходити до згоди

3) улагодити, урегулювати

4) (звич. tor) вживати заходів; здійснювати підготовку, давати розпорядження; улаштувати; ухитритися ( зробити що-небудь)

5) пристосовувати, переробляти

6) мyз. аранжувати, перекладати

7) вiйcьк. вишиковувати; зайняти бойовий порядок

8) тex. монтувати; закріплювати ( виріб на верстаті)

1) випускник вищого учбового закладу

2) амер. той, що закінчив будь-який учбовий заклад

3) мензурка

1) закінчити вищий учбовий заклад і одержати ступінь бакалавра

2) амер. закінчити будь-який учбовий заклад

3) амер. давати диплом; присуджувати учений ступінь

4) розташовувати в певному порядку (за певним принципом)

5) градуювати; наносити поділки; калібрувати

6) біол. поступово змінюватися (переходити з одного стану в інший)

7) хім. згущати рідину (випаровуванням)

* * *

1) випускник навчального закладу

2) мензурка; мірна посудина

1) закінчити вищий навчальний заклад, отримати ступінь бакалавра; aмep. закінчити будь-який навчальний заклад; переходити ( з чого-небудь на що-небудь)

2) aмep. давати диплом; присуджувати ступінь

3) розташовувати в певному порядку, за певним принципом

4) градуювати, наносити поділки; калібрувати

5) бioл., гeoл. ( into) поступово змінюватися, переходити з одного стану в інший

6) xiм. згущати рідину ( випарюванням)

n ч. ім'я

Маршал

* * *

1) вiйcьк. маршал

2) обер-церемоніймейстер

3) чиновник суду (який супроводжує суддю на виїзні сесії суду; тж. judge's marshal)

4) aмep. судовий виконавець

5) aмep. начальник поліцейського відділку

6) aмep. начальник пожежної команди

7) головний наглядач ( в університеті); помічник інспектора; виконуючий обов'язки посильного при проректорі ( в університеті)

8) icт. гофмаршал

9) icт. королівський конюший

1) розташовувати в певному порядку ( факти); упорядковувати (папери, документи); розміщати ( гостей на банкеті); вишиковувати (війська, процесію); організовувати оборону або атаки ( команди в грі)

2) направляти, керувати; ( урочисто) вести або вводити

3) зaл. сортувати товарні вагони

4) вiйcьк. відправляти по маршруту

5) гepaльд. об'єднувати герби в один щит

оркеструвати, інструментувати; писати музику для оркестру

* * *

1) оркеструвати, інструментувати

2) розташовувати в певному порядку; розподіляти, організовувати

1) упорядковувати; розташовувати в певному порядку, систематизувати, класифікувати

2) умовлятися, домовлятися, приходити до згоди

3) улагодити, урегулювати

4) (звич. tor) вживати заходів; здійснювати підготовку, давати розпорядження; улаштувати; ухитритися ( зробити що-небудь)

5) пристосовувати, переробляти

6) мyз. аранжувати, перекладати

7) вiйcьк. вишиковувати; зайняти бойовий порядок

8) тex. монтувати; закріплювати ( виріб на верстаті)

1) випускник навчального закладу

2) мензурка; мірна посудина

1) закінчити вищий навчальний заклад, отримати ступінь бакалавра; aмep. закінчити будь-який навчальний заклад; переходити ( з чого-небудь на що-небудь)

2) aмep. давати диплом; присуджувати ступінь

3) розташовувати в певному порядку, за певним принципом

4) градуювати, наносити поділки; калібрувати

5) бioл., гeoл. ( into) поступово змінюватися, переходити з одного стану в інший

6) xiм. згущати рідину ( випарюванням)

1) вiйcьк. маршал

2) обер-церемоніймейстер

3) чиновник суду (який супроводжує суддю на виїзні сесії суду; тж. judge's marshal)

4) aмep. судовий виконавець

5) aмep. начальник поліцейського відділку

6) aмep. начальник пожежної команди

7) головний наглядач ( в університеті); помічник інспектора; виконуючий обов'язки посильного при проректорі ( в університеті)

8) icт. гофмаршал

9) icт. королівський конюший

1) розташовувати в певному порядку ( факти); упорядковувати (папери, документи); розміщати ( гостей на банкеті); вишиковувати (війська, процесію); організовувати оборону або атаки ( команди в грі)

2) направляти, керувати; ( урочисто) вести або вводити

3) зaл. сортувати товарні вагони

4) вiйcьк. відправляти по маршруту

5) гepaльд. об'єднувати герби в один щит

1) оркеструвати, інструментувати

2) розташовувати в певному порядку; розподіляти, організовувати

I n

1. військ. маршал

2. оберцеремонімейстр

- M. of the Royal Air Force маршал Військово-повітряних сил (Велика Британія)

II v

1. розташовувати в певному порядку (факти тощо); приводити в порядок (документи тощо); розміщати (гостей на банкеті тощо)

2. урочисто вводити або вести

- to marshal one's arguments well добре побудувати свої докази

- to marshal guests at table розсаджувати гостей за столом

- to marshal a political will аргументувати політичні прагнення

- to marshal smbd. into the room (урочисто) ввести когось у кімнату

1. n

1) порядок, послідовність; розташування, розміщення (в певному порядку)

2) спокій, заведений порядок

3) справність; добрий стан, лад

4) добрий фізичний стан

5) регламент; правила процедури; порядок ведення (зборів тощо)

6) суспільний лад, устрій

7) військ. стрій, бойовий порядок

8) мат. степінь

9) ряд

10) архт. ордер

11) наказ, розпорядження; інструкція

12) дозвіл; перепустка; ордер

13) вексель, чек

14) замовлення

15) амер. порція, замовлення (в ресторані)

16) верства суспільства, соціальна група

17) військ. ранг; чин; звання

18) орден; відзнака

19) рицарський (релігійний) орден

20) товариство, організація (приватних осіб)

21) церк. група духовних осіб

22) pl духовний сан

23) церк. один з дев'яти чинів ангелів

24) рід; сорт; властивість

25) зоол., бот. ряд; підклас

26) амер. стиль, тенденція

2. v

1) наказувати; розпоряджатися

2) посилати; відсилати

3) призначати; приписувати (ліки)

4) замовляти

5) упорядковувати, доводити до ладу

6) розташовувати, розкладати (в певному порядку)

7) висвячувати в духовний сан

8) визначати

* * *

1) порядок, послідовність; розташування, розміщення ( у певному порядку)

2) справність, порядок, хороший стан; хороший ( фізичний) стан

3) порядок, спокій; заведений порядок; дотримання закону, правил

4) лад

5) порядок ведення ( зборів); правила процедури, регламент

6) вiйcьк. шикування, стрій

7) мaт. порядок, степінь

8) apxiт. ордер

9) ряд

10) наказ, розпорядження; інструкція

11) icт. дія

12) ордер; дозвіл; пропуск; контрамарка

13) вексель; чек

14) замовлення

15) aмep. порція, замовлення ( у ресторані)

16) верства суспільства; соціальна група

17) вiйcьк. ранг; чин, звання

18) відзнака; орден

19) кавалери одного (того ж) ордена

20) лицарський або релігійний орден

21) товариство, організація ( приватних осіб)

22) цepк. група духовних осіб

23) рід, вид, сорт; властивість

24) зooл., бoт. ряд; підклас; порядок

25) aмep. стиль; тенденція

26) aмep.; c-г. кондиційний стан тютюнового листа, вологість листя тютюну

1) наказувати; розпоряджатися

2) направляти, посилати

3) призначати, прописувати ( ліки)

4) замовляти

5) упорядковувати; приводити в порядок

6) розташовувати, розподіляти ( у певному порядку)

7) aмep.; c-г. приводити листя тютюну в кондиційний стан

8) посвґчувати у духовний сан

9) визначати, зумовлювати

1. n

1) ряд, низка, ланцюжок (будинків тощо); пасмо

2) серія, ряд

3) стрій, шере (н)га

4) напрям, лінія

5) сфера, зона; галузь; коло; поле; арена

6) межа

7) ек. зміна, коливання, рух

8) розмах; амплітуда, межі коливання

9) простір, межі

10) радіус дії; межа застосування; досяжність

11) чутливість (приладу)

12) потужність (телескопа тощо)

13) дальність; відстань; дистанція

14) рад. дальність передачі

15) військ. далекобійність

16) військ. приціл

17) перехід з місця на місце, блукання

18) відкрита місцевість; степ

19) мисливське угіддя

20) пасовище

21) асортимент; номенклатура

22) гірський кряж, гірська система

23) шкала

24) ареал, район мешкання (тварин); район поширення (рослин)

25) період існування на Землі

26) клас, верства (суспільства)

27) фіз. довжина пробігу, пробіг (часток)

28) ступінь

29) клас, розряд

30) спорт. напрям атаки (бокс)

31) телеб. смуга, спектр

32) мор. порти, ряд портів

33) мор. створ

34) військ. полігон, стрільбище; тир

35) віднесення (бомби)

36) амер. меридіанний ряд населених пунктів

37) амер. двосторонній стелаж

38) кухонна плита (тж kitchen range)

39) тех. агрегат, установка

40) решето, сито

41) друшляк

2. v

1) ставити в ряд; розташовувати (розставляти) у певному порядку

2) шикуватися (ставати) в ряди

3) простягатися, тягтися уздовж (чогось — along)

4) проходити (іти) паралельно (чомусь — with)

5) стояти на одній лінії (з чимсь — with)

6) бути на одному рівні, стояти урівень; належати до числа (когось, чогось — with, among)

7) приєднуватися, примикати (до когось — with); об'єднуватися (проти когось — against)

8) залучати, утягувати

9) коливатися в межах (чогось — from... to, between)

10) блукати, мандрувати, тинятися (по — over, through)

11) охоплювати (про думку тощо)

12) класифікувати; систематизувати; розподіляти по категоріях; відносити до класу (розряду)

13) прибирати, давати лад

14):

to range oneself — постатечніти (після одруження)

15) наводити, націлювати

16) військ. пересуватися, переміщатися

17) біол. траплятися, водитися (в якійсь місцевості)

18) пасти худобу на необгородженому пасовищі

19) друк. вирівнювати (рядок)

20) (along) проходити паралельно (берегу); проходити уздовж (берега)

21) військ. визначати відстань до цілі

22) військ. пристрілюватися

23) сіяти, просіювати (борошно)

* * *

1) ряд, лінія ( будинків); ланцюг, низка; серія, ряд; стрій, шеренга (людей, тварин)

2) лінія; напрямок

3) сфера, зона; область, коло; поле, арена

4) межі, границі (особл. коливань, змін); eк. зміна, коливання, рух (курсів, цін); розмах; фiз. розмах коливань

5) простір; межі; cпeц. радіус дії; межа застосування; досяжність

6) дальність; відстань, дистанція

7) перехід з місця на місце; блукання

8) відкрита місцевість, степ; мисливське угіддя; c-г. необгороджене пасовище

9) асортимент, сортамент; номенклатура

10) гeoл. гірський кряж, гірська система

11) cпeц. шкала

12) бioл. ареал; район проживання ( тварини); область поширення ( рослини); період існування на Землі (рослини, тварини)

13) клас, верства ( суспільства)

14) фiз. довжина пробігу, пробіг ( частинок)

15) cпeц. ступінь

16) cпopт. напрямок атаки ( у боксі)

17) мop. ряд портів, порти

18) мop. стулка

19) вiйcьк. полігон, стрільбище ( range area); тир

20) вiйcьк. віднесення ( бомби)

21) aмep.; гeoд. меридіанний ряд населених пунктів

22) aмep. двосторонній стелаж ( у бібліотеці)

1) вишиковувати в ряд; ставити, розташовувати по порядку; refl вишиковуватися, шикуватися в ряд(и); ставати, розташовуватися по порядку

2) ( along) простягатися; тягтися уздовж ( чого-небудь); ( with) іти паралельно ( чому-небудь)

3) ( with) стояти на одній лінії ( з чим-небудь); (with, among) бути на одному рівні, стояти нарівні; відноситися до числа (кого-небудь, чого-небудь)

4) pass займати певну позицію; refl (with, against) стати на чий-небудь бік; залучати (в групу, на чий-небудь бік)

5) (from, between) коливатися в певних межах (нaпp., про ціни)

6) пoeт. (over, through) блукати; мандрувати; бродити ( про думки); блукати ( про погляд); охоплювати ( про думку)

7) класифікувати; систематизувати; розподіляти по категоріях; відносити до класу, розряду

8) прибирати, наводити лад

9) наводити, націлювати

10) мop., вiйcьк. ( over) пересуватися, переміщатися; вiйcьк. рухатися попереду, у першому ешелоні ( range ahead); мop. проходити, обганяти ( range by)

11) проявляти несталість, мінливість ( почуттів)

12) бioл. водитися, зустрічатися ( у якому-небудь ареалі або в яку-небудь епоху)

13) c-г. випасати худобу на необгородженому пасовищі

14) пoлiгp. вирівнювати ( рядок)

15) мop. (along, about) іти паралельно ( берегу); проходити повз, уздовж

16) мop. відпускати канат якоря

17) вiйcьк. визначати відстань до цілі; пристрілювати ціль по дальності; пристрілюватися ( range in)

1) кухонна плита ( kitchen range)

2) тex. агрегат, установка

1) порядок, послідовність; розташування, розміщення ( у певному порядку)

2) справність, порядок, хороший стан; хороший ( фізичний) стан

3) порядок, спокій; заведений порядок; дотримання закону, правил

4) лад

5) порядок ведення ( зборів); правила процедури, регламент

6) вiйcьк. шикування, стрій

7) мaт. порядок, степінь

8) apxiт. ордер

9) ряд

10) наказ, розпорядження; інструкція

11) icт. дія

12) ордер; дозвіл; пропуск; контрамарка

13) вексель; чек

14) замовлення

15) aмep. порція, замовлення ( у ресторані)

16) верства суспільства; соціальна група

17) вiйcьк. ранг; чин, звання

18) відзнака; орден

19) кавалери одного (того ж) ордена

20) лицарський або релігійний орден

21) товариство, організація ( приватних осіб)

22) цepк. група духовних осіб

23) рід, вид, сорт; властивість

24) зooл., бoт. ряд; підклас; порядок

25) aмep. стиль; тенденція

26) aмep.; c-г. кондиційний стан тютюнового листа, вологість листя тютюну

1) наказувати; розпоряджатися

2) направляти, посилати

3) призначати, прописувати ( ліки)

4) замовляти

5) упорядковувати; приводити в порядок

6) розташовувати, розподіляти ( у певному порядку)

7) aмep.; c-г. приводити листя тютюну в кондиційний стан

8) посвґчувати у духовний сан

9) визначати, зумовлювати

Декарт, Рене (1596, Лає, Турень - 1650) - франц. філософ, математик і природознавець, основоположник європейського класичного раціоналізму. Виступаючи, як і Бекон, з програмою переосмислення попередньої традиції філософування, Д., на відміну від нього, спирався не на досвід та емпіричні спостереження, а на розум, мислення й самосвідомість. Наголошуючи на ідеї єдності наук, Д. вважав, що автентичним засобом її осмислення є філософія, фундамент якої становить метафізика. Найочевиднішим і водночас достовірним твердженням, яке може слугувати за наріжний камінь єдиної системи наук є, за Д., теза "мислю, отже існую". Слідом за Августином Д. наполягав на тому, що можна піддати сумніву все, окрім існування того, хто сумнівається. Означений принцип поєднує платонівське переконання в онтологічній домінанті умоосяжного стосовно чуттєвого і сформоване в надрах християнської традиції загострене відчуття високої значущості особистісного начала. Істинність і дієвість принципу самосвідомості як основоположного принципу філософування забезпечується Богом, який надав людині природне світло розуму. Через основоположне, найвірогідніше судження нам, за Д., даний також первинний, достеменно безпосередній предмет пізнання, яким є мисляча субстанція. Інша ж, матеріальна, субстанція виявляється суб'єктом пізнання вже опосередковано. При цьому матеріальна субстанція, на відміну від мислячої, як непротяжної й тому неподільної, характеризується рухом і величиною, тобто протяжністю (має ширину, глибину і довжину, а, отже, - поділяється на частини й може набувати окреслень фігури). Означені якості Д. вважав такими, що справді існують, тобто первинними, тоді як запах, смак, твердість, світло, тепло - вторинними, наслідком впливу первинних якостей на людське тіло. Інструментом людського пізнання є метод, основні правила якого такі: 1) розпочинати з простого і очевидного; 2) поділяти кожний складний об'єкт (чи проблему), що підлягають вивченню, на прості частини; 3) розташовувати свої думки в певному порядку, не допускаючи жодних прогалин, щоб зберегти безперервність у ланцюгу умовиводів; 4) вважати істинними тільки такі положення, які є чіткими й виразними і ні в кого не викликають сумнівів. Зразком методу для Д. є математика, а засадничими його характеристиками—числення і порядок. Тварини в системі Д. це унітарні автомати, людина ж роздвоюється на тіло (яке також тлумачиться як автомат) і розумну душу (почуття і уява в ній є лише модусами розуму). Уможлививши подолання телеології, такий підхід поставив, однак, Д. перед проблемою зв'язку в людині духовного й тілесного начал. В духовному житті пильну увагу Д. привертали проблеми моралі, які він також розглядав з послідовно раціоналістичних позицій. Основне покликання моралі полягає, за Д., в тому, щоб забезпечити панування розуму над стихійною деспотією волі й почуттів шляхом підпорядкування останніх звичаєвим нормам та законам країни. Прояснені світлом розуму, почуття та воля перестають спонукати до гріха, який тлумачиться Д. з ухилом у гносеологізм, - як омана, що зумовлюює недобрі вчинки. Роль ідей Д. в подальшому розвитку філософської класики виявилась, зокрема, у їхньому впливові - на формування оказіоналізму, вчення Спінози, логіки Пор-Рояля та низки концепцій європейського Просвітництва. По-новому, але не менш продуктивно, ці ідеї використовуються й на сучасному, некласичному етапі поступу філософської думки, зокрема, у межах феноменологічного напряму (Гуссерль), нео- і постпозитивізму (Поппер), "натуральної" філософії Мамардашвілі тощо.

[br]

Осн. тв.: "Міркування про метод" (1637); "Геометрія" (1937); "Метафізичні роздуми" (1641); "Основи філософії" (1644); "Пристрасті душі" (1649).